Вірші про маму

Мама

Чи є в світі що світліше

Чи є в світі що світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітками,

Як вдень, так і вночі?

Чи є в світі що щиріше,

Як серденько мами,

Яке б’ється для дитини

Днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче,

Як мама кохана,

Що трудиться для дитини

До ночі від ранку?
Іванна Блажкевич

Для мами

Сказав мені мій тато,

що скоро в мами свято.

Я ж так його чекаю

й хустинку вишиваю

шовковими нитками,

для рідної, для мами!
Грицько Бойко

Світанковий сон

Наснилось, що я сонечко,

Ясне вогонь-вогонечко,

Встаю з-за небокраю

Над горами, над нивами,

Усіх роблю щасливими,

Всіх грію – зігріваю.

Та чую голос лагідний

Такий солодко ягідний

У сутінках кімнати.

То мама каже: «Донечко,

Раз ти у мене сонечко,

То вже пора вставати»
А. Бортник

Помічниця

Я у мами помiчниця.

Мамi я допоможу:

Складу книги на полицi,

Ляльку спати положу,

На столi поприбираю,

Квiти на вiкнi поллю.

Тiльки трошки ще пограюсь.

Потiм... Завтра все зроблю.
Наталя Бутук

Подарунок для мами

Веселi дзвiночки

Всмiхались струмочку

В зеленiм гаю навеснi.

Неначе в вiночку,

Струмок той в ярочку

Тихенько про щось жебонiв.

Привела стежинка

До гаю Маринку.

Уздрiло дiвчатко красу:

– Спинюсь на часинку,

З дзвiночкiв й барвiнку

Матусi букет принесу.

Однак неможливо

Струмок дзюркотливий

В букетi оцiм принести.

Пташок срiбнi спiви

Й листочок тремтливий

Не можна у нього вплести.

Присiла Маринка,

Дiстала з торбинки

Паперу листок й олiвцi,

Й лягли на картинку

Легенька хмаринка

I два молоденькi дубцi.

Веселi дзвiночки

Всмiхались струмочку

В зеленiм гаю навеснi.

Неначе в вiночку,

Струмок той в ярочку

Тихенько про щось жебонiв.
Наталя Бутук

Мудрі поради

Прислухайся, дитино,

до батьківського слова,

що сповнене терпіння,

турботи і любові.

Прислухайся, дитино,

до дідуся поради,

бо й татові твоєму

не раз він мудро радив.

Прислухайся, дитино,

до рідної матусі,

якій дісталась ніжність

і ласка від бабусі.

Збери усі поради,

не загуби нічого.

Про тебе також скажуть:

– Прислухайтесь до нього!
Леся Вознюк lesia.vozniuk.com

Я прокидаюся рано -

Й зразу, хоч ще не встаю,

тільки спросоння погляну,

бачу матусю свою.

Мати - досвітня пташина,

З досвітку віч не зімкне,

ходить по хаті навшпиньки,

щоб не збудити мене.

Мати - то сонечко рідне,

сонечко ясне, земне,

слово її заповітне

гріє і живить мене.
Іван Гнатюк

Найрідніша

- Хто розкаже мені казку,

хто щедріший всіх на ласку?

Ти, матусю, наймиліша!

В цілім світі найрідніша!

- Хто нас ніжить і голубить,

пестить, гладить, ніжно й любо

пригортає до серденька?

Ти, моя найкраща ненька!
Любов Голота

Мама

Ще в колисці немовля

Слово «мама» вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати,

Матінка,

Матуся,

Мама,

Мамонька,

Мамуся!

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!
Варвара Гринько

Мамині руки

Мамині руки – щедрі, робочі –

Втоми не знають з ранку до ночі.

Вранці, коли ще усі спочивають,

Сонце, напевно, вони піднімають.

Мамині руки – ніжні і милі –

Воду ранкову з криниці носили.

Діти плескались, діти вмивались,

Сонцю і матері щиро всміхались.
В. Грінчак

Мама

Не за синіми морями,

Не в далекій далині –

Тут, удома, біля мами

Світить сонечко мені.

До грудей мене пригорне,

Поцілує у чоло,

Щось тихенько прошепоче,

І біди як не було.
Є. Гуменко

Веселі сльози

Свято Матері настало,

весела усмішка в нас на устах.

Квіток їй подаруємо чимало

і радість прилетить неначе птах.

Поллється пісня, наче хвиля,

з усіх маленьких уст.

Я знаю мама є щаслива:

веселі сльози по щоках течуть!
Ореста Даниляк

Весна і мама

Якось я спитала у Весни:

– Ти чому приходиш, поясни?

І весна сказала прямо:

– Поспішаю я на свято Мами!

Поспішають квіти проростати,

Поспішають журавлі вертати,

Поспішає сонечко теплішать,

Поспішають діти розумнішать.

В Африці далекій, пам’ятаю,

Говорив мені Премудрий Слон,

Що якби на світі мам не стало,

То й весни на світі не було!

Ще сказав: – Ви помічали, може, –

Кожна мама із весною схожа.

І відкрив мені він таємницю,

Що весна із Мамою сестриці…
Ірина Жиленко

Мамине свято

Кожній мамі подарунки

Готували малюки,

Малювали їм малюнки

Вишивали килимки.

Ще й прикрашений квітками

Написали їм плакат:

«Хай живуть хороші мами

Всіх дівчаток і хлоп’ят!»
Наталя Забіла

Найкращий дарунок

На мамине свято,

На мамине свято

Хороших дарунків

Для мами багато.

Найкращий від тата –

Шовкова кофтина.

Од старшого брата –

Барвиста хустина.

Од діда – картина,

Велика у рамі.

Та мій, мій найбільше

Сподобався мамі.

Погляньте, який:

На вікні, на осонні

Альпійські фіалки

Цвітуть у вазоні.

На мамине свято

На мамине свято

Я в гості весну

Запросив у кімнату.
Тамара Коломієць

Сонечкова мама

Вмиває кішка кошенят.

Вмиває кізка козенят.

Мене водою з милом

щоранку мама миє.

І чистим сонечко встає

щодня з-за небокраю.

І в нього, мабуть, мама є,

бо хто ж його вмиває?
Анатолій Костецький

Де живе літо

У павука хатинка –

Тоненька павутинка.

У коника веселого

Між травами оселя.

У ластівки швидкої

Під нашим підвіконням.

А тепле ніжне літо

Волошками повите,

Посріблене дощами

Живе в очах у мами.
Анатолій Костецький

Що кому сниться

Сниться полю дощик,

Картоплині – горщик,

А відерцю сниться

Копанка-криниця.

Сонце сниться вітам,

Хатці сниться брама,

А маленьким дітям

Сниться їхня мама.
Вадим Крищенко

Вишиванка

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

- На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю.
Вадим Крищенко

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна пройти крізь пустелі та хащі...

Тільки без мами не можна нізащо:

Бо найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами!

Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша

Хто така? Скажу вам я -

Рідна матінка моя.
Володимир Лучук

Біля кого найтепліше

- Біля сонця, - шепоче поле

І стернею небо коле,

Гріє лапки журавлів,

Вигляда сімох вітрів.

- Біля варти, - каже тато, -

Коли хочеться співати,

Пізнавати сни земні

На пташиному крилі.

Біля печі, - каже дід, -

Ні печалі, ані бід,

Хоч мороз, як лютий звір,

Що прибіг з Карпатських гір.

- У перині, - дума киця, -

І вуркочеться, і спиться.

І калачиком пухнастим

Засинає біля Насті.

- Біля мами, - кажуть діти, -

Завше радісно, як літом.

Навіть вмитися сльозами

Теж найкраще біля мами.
Марія Людкевич

Матусині очі

На мене звернені очі:

Великі, карі, жіночі.

В своїй любові бездонні.

Магічні, як у Мадонни.

Добром налиті до краю.

Я з них наснагу черпаю.

За них я Богу молюся –

Кохані очі матусі.
Олеся Мамчич

Рушничок

Я вишиваю рушничок

До маминого свята:

Фіалки сині і бузок,

І пролісків багато.

Я вишиваю рушничок –

Мережки шию білі:

Розвів букет живих квіток

Моїй матусі милій.

Нехай святковий ніжний цвіт

На рушничку іскриться:

Я березневий шлю привіт

Бабусі і сестричці.
Т. Мезенцева

Наші мами

Пам’ятаймо, милі діти,

Пам’ятаймо завжди з вами,

Що для нас в усьому світі,

Найдорожчі – наші мами!

Нам маленьким і дорослим –

Все дають вони з любов’ю:

Ніжне серце, світлий розум,

Сили нашому здоров’ю.

Як ставали ми на ноги,

Перший крок наш був – до мами!

Радість маєм чи тривогу –

Серце мами завжди з нами.

Де сини її та дочки –

Завжди там вона думками.

Пишем в класі ми на дошці

Наше перше слово – мама!

Найдорожчі мамі діти,

Дітям мама їх – так само.

Треба вчитись і робити

Так, щоб радувати маму!

А як вивчитесь з літами,

Вдячні мамі за турботу,

І поїдете від мами

В інший край десь на роботу –

Хай усі запам’ятають:

І листи, і телеграми

Шліть туди, де їх чекають,

Виглядають ваші мами!
Степан Олійник

Гарне слово

„Мама! Мама!” – гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

„Мамо, кашки!” – кашка є.

„Мамо, чаю!” – вже наллє.

„Мамо, спатки!” – вже роздітий,

І у ліжку, і укритий.

„Мамо, ніжку зав’яжи!”

„Мамо, казку розкажи!”

„Мама! Мама!” – гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!
Катерина Перелісна

Дуже люблю

Матусю, дай ручки твої поцілую,

За шийку тебе обійму,

І щічки погладжу.

Ти знаєш, матусю,

Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш, хоч я неслухняна,

Частенько і шкоду роблю.

Та ти все пробачиш,

Мене поцілуєш,

І я тебе дуже люблю!
Катерина Перелісна

Уклонюся!

Гарна ти, матусю,

люба дуже, мила!

Ти мене ще змалку

звичаю навчила.

І щодня навчаєш,

як любить родину,

мову нашу гарну,

рідну Україну.

Буду українка,

як і ти, матусю,

і за ту науку

я тобі вклонюся!
Катерина Перелісна

Мами

Хто тебе так щиро любить,

І вбирає, і голубить,

І кладе у постіль спати?

Мати.

Хто стеріг тебе віз злого,

Відмовляв собі усього,

Щоб тобі віддати?

Мати.

Хто тебе узяв за руку

І до школи на науку

Вів, щоб розуму навчати?

Мати.
Марійка Підгірянка

Моїй мамі

Мама люба, добра, мила...

Як іще назвать тебе?

Це ж для мене ти пошила

З шовку плаття голубе.

Ти мені читаєш книжку,

Хочеш розуму навчить.

Ляжу спати – ходиш нишком,

Все боїшся розбудить.

Захворію хоч злегенька –

Цілу ніч не будеш спать.

Тож дозволь тебе, рідненька,

За усе поцілувать.
Марія Познанська

Подарунок мамі

Я гілочку мімози

Поставлю на вікні,

І квіточки жовтенькі

Всміхаються мені!

Велика таємниця v

Існує поміж нами:

Цю гілочку мімози

Я подарую мамі.
М. Пономаренко

Наша мати

Наша мати,

Як голубка сива

Любові крильцями

Усіх нас прикрила.

Мати наша,

Як сонечко ясне –

Цілий день нам світить і вночі не гасне.

Мати наша,

Як ангел з неба –

Вдень і вночі знає чого дітям треба.
Ярослава Путена

Матінці

Матінко моя єдина!

Ти ж для мене цілий світ!

І хоч я мала дитина,

Хоч мені лиш кілька літ,

Та тебе, матусю мила,

Я кохаю над життя

І бажаю: будь щаслива,

Наче квітка весняна!
Іванна Савицька

Вишиванка

Ми своїми вправними руками

Вишивали рушничок для мами,

Щоб на свято маму привітати,

Нашу радість їй подарувати.

Є на ньому півники святкові,

Є на ньому квіти малинові,

Щоб на свято маму привітати,

Нашу радість їй подарувати.

Синя нитка – птиці прилітають.

А червона – квіти зацвітають,

Щоб на свято маму привітати,

Нашу радість їй подарувати.

Листя вишиваємо ласкаве,

Щоб на свято маму привітати,

Нашу радість їй подарувати.
Микола Сингаївський

Хай матуся відпочине

Як прийду я з дитсадочку,

Нагодую вдома квочку,

Підмету у хаті, в сінях

Принесу теляті сіна.

Хай матуся відпочине,

Щоб не поралась сама.

Бо який же я мужчина,

Якщо помочі нема?
Ігор Січовик

Перше слово

Коло, риску, закарлючку

На папері пише ручка.

Все з єдналось загадково

І з явилось перше слово.

Здогадайтесь, яке саме?

Наймиліше в світі – мама.
Ігор Січовик

Вірші про зиму

Іде кіт через лід

Іде кіт через лід

чорнолапо на обід.

Коли чує він: зима його біла підзива.

- Ти чого йдеш через лід

і лишаєш чорний слід?

- Бо я чорний, - каже кіт, -

я лишаю чорний слід.

Коли ж біла ти сама,

то білій тут дотемна.

І пішов кіт через лід

чорнопапо на обід.

Стала зимонька сумна:

за котом ішла весна.

Микола Вінграновський

Віє метелиця

Віє метелиця,

крутиться-мелеться,

котиться полем у млі,

килимом-хутром

падає, стелиться

сніг по замерзлій воді.

Григорій Чупринка

Прийшла зима

У сивім небі білі-білі коні;

у санях срібних – Віхола сама.

Летять Вітри у білому просторі,

ніде ані билиночки нема.

Усі дерева інеєм покриті;

у білій кожушині Зайченя.

В нових ґринджолах розпашілі діти

летять собі із гірки навмання.

Так світло, біло й чисто скрізь довкола:

під теплим снігом Земленька дріма,

а Завірюха в хороводне коло

склика Сніжинок, бо прийшла зима.

Надія Черкес

Срібні дерева, срібне гілля

Срібні дерева, срібне гілля,

сріблом пухнастим укрита земля.

Срібні у синьому небі хмарки,

в срібних заметах срібні стежки.

Срібний-пресрібний ліс приберіг

білочці срібний-срібний горіх.

Леонід Первомайський

Різдвяна нічка

(майже колядка)

На шпилі гір

лягає тінь,

вдягає синьо гілля іній.

Колядники на всі лади

дзвенять у дзвони

срібно нині.

Десь у кутку

у сповитку, не на перині –

у яскині

серед ягнят,

між козенят

долоньки гріє

Син Марії.

У небесах

така краса!

Кутя із медом

у родині.

Гаптує шлях

ясна зоря,

іде Різдво

по Україні.

Надія Черкес

Треба нині рано встати, щоб ялинку прикрашати

Треба нині рано встати,

Щоб ялинку прикрашати.

Мама, тато, баба, дід –

Разом зробим все, як слід.

Тато з дідом першим чином

Вже гірлянду почепили.

Буде сяяти вогнями

Наше дерево Різдвяне.

Зі стільця, напевно, мама

До верхівки ледь дістане…

Стала навшпиньки – і зірка

Вмить прикрасила верхівку!

Коментарi